Родина Аркасів на Півдні України

Велич кожного краю – в людях, які своїми справами зробили внесок у розвиток української літератури, науки, культури. З Миколаївщиною пов’язані імена багатьох відомих письменників, учених, діячів культури, громадських діячів. Своїми справами на користь Вітчизни заслужив популярність і повагу рід Аркасів.

Майже 125 років проживали Аркаси у місті Миколаєві, що обумовило наявність тут значної кількості рідкісних документів з фамільного архіву та видань з родинної книжкової бібліотеки.

Наприкінці ХVIIІ століття грек Андреас Аркас переселився з родиною із Греції, яка тоді перебувала під владою Оттоманської Порти, до щойно заснованого Миколаєва. Викладав у Чорноморському штурманському училищі історію та давні мови. Все життя займався археологією і складанням словника. Досконально володіючи 12 мовами, склав паралельний словник цих мов. Своїм синам дав всебічну класичну освіту, виховав у них працьовитість, вимогливість до себе, самодисципліну, високе почуття офіцерської честі, самовідданість.

Старший син Андреаса Аркаса – Захарій Андрійович, генерал-лейтенант, археолог, історик. Воював у складі Чорноморського флоту в ході російсько-турецької війни 1828-1829 рр. За станом здоров’я залишив стройову службу і оселився у Севастополі. Крім виконання морських посад, був головою севастопольського Статистичного комітету, інспектором севастопольського карантину, директором севастопольської морської офіцерської бібліотеки. Перед облогою Севастополя вивіз бібліотеку до Миколаєва. Проводив розкопки у Херсонесі. Заснував і був першим директором Херсонеського музею старожитностей. Результати його археологічних досліджень друкувалися в «Записках Одесского общества истории и древностей». Написав низку статей з історії Чорноморського флоту.

Молодший син Андреаса Аркаса – Микола Андрійович,  генерал-ад'ютант, адмірал. Служив на Балтійському флоті, був введений до складу комітету з будівництва пароплавів. Під його наглядом у 1845 р. на судноверфі в Астрахані зібрані пароплави «Куба», «Ленкорань», «Париж». У 1848 р. направлений у відрядження до Англії для спостереження за будівництвом пароплава-фрегата «Володимир». Прийняв командування пароплавом і перевів його до Чорного моря. У 1871-1881 рр. – Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва. При адміралі Аркасі в Миколаєві почалося броненосне суднобудування і мінне виробництво, побудована мінна лабораторія, засновані Комерційний банк, реальне училище, фельдшерська школа і морехідні класи.

Син М. А. Аркаса – Микола Миколайович Аркас (старший), композитор, письменник, історик. З 1875 до 1881 р. за родинною традицією служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час віддавався улюбленій справі – збиранню і запису народних мелодій і вивченню історії України.

Після закінчення морської служби у 1881 р., Микола Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні. Багато часу віддавав культурно-громадській роботі. 25 лютого 1907 р. він заснував та став головою товариства «Просвіта» в Миколаєві, що разом з Київською і Одеською була за результатами діяльності одною з найкращих в Україні. Як меценат Микола Аркас значною мірою покривав фінансові потреби «Просвіти», допомагав газеті «Рада», Михайлові Грушевському надіслав гроші на будівництво студентського гуртожитку у Львові.

У 1890 р. з ініціативою та на власні кошти Миколи Аркаса в с. Христофорівка (Баштанський район) – маєтностях родини Аркасів – було побудовано земську народну школу з українською мовою навчання.

У себе вдома Микола Аркас зібрав значну бібліотеку, зокрема історичну (кілька тисяч книжок).

У 1902 р. почав писати «Історію України-Русі», маючи на меті створити ненаукову, проте достовірну книгу з історії рідної землі та народу. У 1908 р. в Петербурзі книга була опублікована тиражем 7000 примірників, написана «кулішівкою». Щоб її видати, М. М. Аркас змушений був позичити значні на той час гроші під великі відсотки. Книга мала великий успіх, і автор ініціював друге видання, що мало доповнення та було видане вже після його смерті у 1912 р. в Кракові. Редактором обох видань був Василь Доманицький.

Автор поеми «Гетьман Пилип Орлик», що вперше була надрукована лише 2 лютого 1993 р. у миколаївській газеті «Рідне Прибужжя».

Найзначнішим музичним твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. «Катерина» з великим успіхом пройшла у Москві у 1899 р., а згодом – у Мінську, Вільнюсі, Києві. Досі постановки опери постійно відновлюються. Крім того, його музичний творчий доробок складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки українських народних пісень (близько 80). 

Син М. М. Аркаса (старшого) – Микола Миколайович Аркас (молодший), командир полку Дієвої армії Української Народної Республіки, театральний актор і режисер. Був активістом аматорського театрального колективу у Миколаєві. Навчався у Морському та Миколаївському кадетському корпусах (не закінчив), у Єлисатвеградському кавалерійському училищі, яке закінчив 24 вересня 1901 р. Служив офіцером в армії Російської імперії, а після виходу у відставку став актором подорожуючих театральних труп, згодом заснував власну трупу. З 1920 р. жив у Станіславові, Коломиї, Празі, Хусті. Працював актором та режисером.

Онук автора опери «Катерина», теж Микола Миколайович, також увійшов в українську історію. Він був в трирічному віці усиновлений своїм дідом. З 1918 р. служив у піхоті, захищав УНР, через контузію покинув службу і виїхав до Чехословаччини. Микола Миколайович Аркас мав хорошу домашню освіту, в еміграції навчався в Українському вільному університеті в Празі, а у віці двадцяти восьми років отримав там докторський ступінь з філософії. Він здійснив перший в новітній українській літературі повний переклад «Іліади» з іменним і географічним словниками до нього. Наймолодший Микола Аркас писав вірші і прозу, склав «Сімейну хроніку», написав «Історію Північної Чорноморщини з діб прадавніх и до часів козаччини». У 1949 р. він переїхав до Франції, а через 9 років – до Сполучених Штатів Америки. М.М. Аркасу-третьому вдалося гідно наслідувати та продовжувати діяльність свого дідуся М.М. Аркаса, його літературний поетичний талант втілився у переклади, монографії, повісті та вірші. Проживши більшу частину життя в еміграції, не маючи змоги повернутися до України, він продовжував працювати на її благо.

Родина Аркасів варта вдячної пам’яті нащадків. Заслуги та здобутки роду Аркасів перед Україною є неоціненними, адже всі його представники зарекомендували себе як активні діячі вітчизняного національно-культурного процесу. Ця родина виявила український патріотизм, дала нам літературні, наукові, музичні твори, що досі анітрохи не втратили своєї цінності. Завдяки своїм високоморальним якостям, професіоналізму і повній віддачі обраній справі, відповідальності та порядності, члени родини посіли належне місце в історії Миколаєва й України у цілому.

Зв'яжіться з нами

Україна, 54001, м.Миколаїв,вул. Московська, 9

  • dummy(0512) 37-34-78

  • dummy(0512) 37-32-89

  • dummy vyzer@ukr.net

Статистика відвідувань

072083
Сьогодні
Вчора
За тиждень
Last Week
За місяць
Last Month
Всього
16
230
1503
68994
4269
13333
72083

Пошук