Company Logo

slide 1 slide 2 slide 3

Вхід для користувачів

Зараз на сайті

На сайті 47 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
56
83
354
1137
105309
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Через призму соціального партнерства

 

9 березня 2015 року в  Україні розпочався культурно-соціальний проект «100 тисяч книжок для сільських бібліотек», започаткований у співпраці Фундації Дарини Жолдак, Клубу «Коло», Української бібліотечної асоціації. Мета проекту – оновити фонди сільських бібліотек, щоб діти сільської місцевості мали доступ до сучасної та якісної літератури – як навчальної, так і художньої.

    Збір книжок триває в загальноосвітніх навчальних закладах Первомайського району. В проекті беруть  участь не лише учні, а й педагогічні колективи.

 Книги  надійши в Підгороднянську, Синюхинобрідську, Степківську, Чаусівську 2 бібліотеки –філії.

 Зібрані книги стануть порадниками, всезнаючими помічниками для відвідувачів бібліотек.

15 квітня до Підгороднянської бібліотеки-філії завітали представники місцевої  школи: Жигалюк  Марина, Тіторенко Софія, Регуш Анна, Лозован Олександр, Кобізюк Тетяна,  Чечуй Світлана, Балановська Анастасія, Яні Анна, Кравченко Богдана та  від усіх учнів і вчителів подарували 21книгу – найцінніший дарунок для бібліотеки.

                                                                  

Культурно-соціальний проект «100 тисяч книжок для сільських бібліотек», допоможе бібліотекам поповнити фонди та задовольнити різноманітні запити відвідувачів.  

 

                                                                                 

 

Туристичними стежками Первомайщини

 

Пам’ятники історії, культури та  архітектури.

 

В Первомайському районі налічується близько 20 пам’яток архітектури.

Серед них:

- млин с. Кінецьпіль Дата створення: 1990 р. Автор проекту та будівельник: невідомий. Споруджена в формах архітектурного класицизму. Матеріал стін: граніт. Склад комплексу: млин; склади;

-          водяний млин  с. Мигія;

-          Церква Різдва Богородиці (1899р.) с. Грушівка;

-          Свято – Миколаївська церква та дзвіниця XVIII –ХІХ ст. кін. XVIII ст. с. Кам’яний Міст;

-          Польська каплиця 1824 р. с. Кінецьпіль;

-          Свято – Михайлівська церква с. Кумарі (Дата створення: XIX ст. Автор проекту та

будівельник: невідомий);

-          Храм Пресвятої Богородиці Покрови с. Лиса Гора;

-          залізнична станція смт. Підгородна;

-          Михайлівська церква, водяний млин с. Синюхин Брід;

-          Іоанно - Богословська церква в селі Станіславчик;

-          в селі Катеринка поряд з унікальним лісом є Катеринівська церква  XVIII століття

           (пам’ятка національного значення, зареєстрована в державному реєстрі);

-          Сільськогосподарський технікумв с. Мигія.

 

Водяний млин (с. Мигія)

Бурхливі води порожистого в районі Мигії Південного Бугу сприяли створенню цілої низки водяних млинів. Одним з пам'яток історії нашого краю є споруда старого млина. Як виробнича споруда, млин в українському селі завжди сприймався як ознака доброго господарювання, заможності.

Цей старий водяний млин був побудований у 1888 році. П'ятиповерховий головний корпус завершувався двома вежами. У нижчих поверхах знаходилися передавальні механізми, вище – вальцювальні станки, дві пари французьких жорен. Ще вище – 8 крупорушок, апарат для перемішування борошна, 20 елеваторів та відділення для очистки зерна. Працював млин за допомогою підвісної турбіни Кекка потужністю 225 кінських сил і переробляв за добу до 3.000 пудів зерна. Будівля виконана з місцевих матеріалів: граніту Мигіївської каменоломні та цегли місцевої цегельні.

Та історія водяного млина далеко глибша, і започаткував її перший зі славної родини Скаржинських - Петро Михайлович, очаківський герой, пізніше – отаман астраханського війська, правитель кавказького намісництва. Викупивши у Текеля мигіївські землі, зайнявся освоєнням і благоустроєм, тоді і був побудований перший млин. Пізніше син його, Віктор Петрович Скаржинський, відомий енергійний господар і лісовод, а також як організатор козацького ескадрону для боротьби з наполеонівською навалою, гідно продовжив прогресивні начинання свого батька. Запросивши з Німеччини спеціаліста, збудував двополовинний о 6 поставах млин, який завоював добру славу даного регіону. Та після небаченої повені 1840 року усі млинові споруди були знесені водою і знищені. Довелося все починати з нуля. Був запрошений французький інженер Гоф’є. Так розпочався золотий вік млина: якість тутешнього борошна була така висока, що вона мала попит і на міжнародному ринку, через Одесу йшла на Константинопіль.

Будова млина весь час змінювалась, вдосконалюючись технічно.

 

 

Сільськогосподарський технікум (с. Мигія)

Сільськогосподарський технікум - с. Мигія. Займає велику частину з залишками парку. Знаходиться на піднесеному місці, в оточенні паркової зелені. Добре помітний з ділянки траси Вознесенськ-Первомайськ. Матеріал стін: граніт. Споруджений в формах еклектики, П-подібний у плані, двоповерховий.

Фасади відрізняє велика пластична насиченість і монументальна виразність. Центральна та бокові частини будівлі виділені увінчаними високими фігурними аттиками, ризалітами, вельми виразні багатопрофільні міжповерхові тяги і карниз з фризом. Вікна – прямокутні, з підвіконними поличками.

 

 

Церква Різдва Богородиці (с. Грушівка)

Церква Різдва Богородиці (1899 р.). Матеріал стін: цегла. Побудована у формі россійсько-візантійського стиля. Хрестово-купольна, одноголова.

Фасади вирізняються значною виразністю, вишуканістю пропорцій.

 

Церква Різдва Богородиці (с. Кримка)

Церква Різдва Богородиці (1841р.). Споруджена в формах класицизму. Одноголова. Матеріал стін: блоки одеського ракушняк.

 

 

Свято – Катеринівська церква (с. Катеринка)

            Споруда датується кінцем XVIII — початком XIX ст. Ініціатор будівництва Свято-Катеринівської церкви залишився невідомий. Припускають, що це можуть бути поміщики Сабанєєви, які у той час володіли місцевими угіддями, або хтось з відставних військових, кому ці землі перейшли після підписання Ясського миру (1791 р.) Храм є досить-таки значною (як для села) спорудою. Це кам'яна, одноголова, хрестова в плані церква, з трохи виступаючими бічними гілками і напівкруглою апсидою. Декор фасадів представлений пілястрами з розвиненими капітелями, головний вхід декорований потужним карнизом і півциркульними нішами. Приземисті попружні арки, що несуть світловий барабан з куполом великого прольоту, - головна особливість інтер'єру.          В цілому пам'ятник представляє традиційну для Причорномор’я архітектуру в стилі класицизм, яка набула широкого поширення після звільнення цих земель від турецького владицтва. Свято – Катеринівська церква є пам'ятником архітектури національного значення.

 

Свято – Миколаївська церква та дзвіниця XVIII –ХІХ ст. кін. XVIII     (сел. Кам’яний Міст)

 

Автор проекту та будівельник: невідомий. Споруджена в формі класицизму, хрестово-купольна, одноголова.

Фасади вирізняються монументальною виразністю.  

 

 

Млин (с. Кінецьпіль)

Дата створення: 1990 р. Автор проекту та будівельник: невідомий. Споруджена в формах архітектурного класицизму. Матеріал стін: граніт. Склад комплексу: млин; склади.

 

 

 

Свято – Михайлівська церква с. Кумарі

 Дата створення: XIX ст. Автор проекту та будівельник: невідомий.

 

 

 

Залізнична станція (смт. Підгородна)

Дата створення: поч. XX ст. Автор проекту та будівельник: невідомий. Матеріал: цегла.

 

 

 

Михайлівська церква (с. Синюхин Брід)

Дата створення: XIX ст. Автор проекту та будівельник: невідомий. В архітектурному рішенні має місце наявність ремінісценції форм бароко та класицизму.

 

 Водяний млин (с. Синюхин Брід)

Дата створення: поч. XX ст. Автор проекту та будівельник: невідомий. Матеріали стін: бут граніту.

 

 

Іоанно - Богословська церква (с. Станіславчик)

Дата створення: II пол. XIX ст. Автор проекту та будівельник: невідомий. Матеріал стін: дерево.

 

 

Христовоздвиженська церква (с. Чаусове 2)

 Дата створення – 1860 р. Автор проекту та будівельник: невідомий. Значну роль в композиції відіграють багатопрофільні горизонтальні тяги, виражений пірамідальний силует.

 

 

      Музей «Партизанська іскра» (с. Кримка)

У центрі Кримки знаходиться Меморіальний комплекс "Партизанська іскра", а поряд з ним – братська могила загиблих героїв підпілля. Все це оточує прекрасний парк з алеями, композиціями та клумбами квітів.

Музей "Партизанська іскра" було створено 1965 року учасником молодіжної підпільної організації І.П. Герасименком. 1985 року розпочалася реконструкція музею за проектом випускників Київського художнього інституту на чолі із О.К. Стукаловим. Оновлений музей відкрився 1991 року. Було добудовано велику експозиційну залу, кінозалу, встановлено бронзовий пам'ятник юнака-підпільника на фоні гранітних пілонів, реставровано стелу біля братської могили та насаджено молодий парк.

Меморіальний комплекс підпільної організації “Партизанська іскра” є відділом Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Дві експозиційні зали музею містять біографічну інформацію про членів підпільних організації та комітету, а також переносять відвідувачів у часи Великої Вітчизняної війни, розповідаючи про діяльність молодіжної організації на території, окупованої ворогом. У діючій експозиції– портрети патріотів, документи, особисті речі, зброя, радіоприймачі, фотокопії листівок, нагороди тощо.

Музейний фонд складає понад три тисячі експонатів. На основі фондових колекцій співробітники музею створюють ряд виставок до основних державних свят, соціально – політичних, пам’ятних та краєзнавчих дат. Кожен рік музей приймає понад 10000 відвідувачів, для яких проводиться понад 100 екскурсій та значна кількість заходів, а саме: траурні мітинги до дня розстрілу героїв–іскрівців, урочисті мітинги, присвячені Дню Перемоги, обласні урочисті збори молоді по вшануванню пам’яті героїв підпільної організації, свята партизанської слави та інші.

Меморіальний комплекс “Партизанська іскра” відтворює минулі події далекої війни і дає можливість нащадкам завжди пам’ятати про героїчне минуле героїв – іскрівців та інших патріотів Другої світової війни.

Нова традиція святкування 8 та 9 травня.

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

 

 

Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе:

 

- переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

 

- рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін);

 

- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

 

Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак.

 

Гасло “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

 

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.  Історикам невідомі імена більше 3 млн загиблих.

 

 

Мак як символ пам'яті в Україні

 

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».

 

Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

 

 

 

 

Акція «Бібліотека українського воїна»!

 

Увага! Акція «Бібліотека українського воїна»!

 

Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гмирьова виступає співкоординатором  Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна» (далі – Акція), що ініційована Міністерством культури України для підтримки бойового духу та патріотичного виховання українських військовослужбовців. Акція реалізується на постійній основі та координується Національною парламентською бібліотекою України.

У ході проведення Акції будуть прийматися та передаватися до бібліотек військових частин Збройних Сил України кращі зразки вітчизняної та світової художньої літератури в перекладі на українську мову, науково-популярні видання з історії Української держави, її культури, Збройних сил.

         До участі в Акції запрошуються публічні бібліотеки, громадські організації, волонтерські організації, користувачі публічних бібліотек, інші фізичні особи. Книги, що будуть збиратися в публічних бібліотеках м. Миколаєва та області та безпосередньо в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О.Гмирьова. Згодом централізовано партії книг будуть передані до бібліотек військових частин Миколаївської області.

Координація дій щодо реалізації Акції в Миколаївській області здійснюється Миколаївською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О. Гмирьова, контактна особа  - Липа Неллі Олексіївна, тел.: (0512) 37-35-74.

 

Документи:

Наказ Міністерства культури України «Про реалізацію Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна»

Концепція Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна»

Логотип Всеукраїнської акції «Бібліотека українського воїна»

За покликом серця

       24 березня Которос Денис повернувся додому з зони АТО. Хлопець дуже  чекав зустрічі з рідними. А вже 31.03 в приміщенні Катеринківської  бібліотеки відбулося спілкування з героєм  Національної гвардії та учнями 9-го класу Катеринківського НВК. Денис розповів про нелегкі умови перебування на блок-постах Попасна, Дебальцево. Розповів  як проходить кожен день там, де постійно чатує небезпека. Дев’ятикласники задавали багато запитань. Гість відповідав по-військовому:коротко і чітко. Та головне, що ми почули від двадцяти двохрічного юнака - це те, що захищати свій край пішов за покликом серця. За мужність та відвагу молодого бійця АТО нагороджено медаллю «За Незалежність України», яку отримав 4 січня 2015 року.

 Дуже шкода, що не всі його друзі повернулися додому. Проте ми, так дякуємо Богу, що Денис захищаючи рідну Україну з квітня 2014 року по 24 березня 2015 року, повернувся додому живим. Учні подякували воїну за зустріч і вручили квіти.

 

 

Книжкові сходинки «Плекаємо світле майбутнє планети

  Проблеми дбайливого ставлення до природи, охорони навколишнього середовища, поліпшення екологічної ситуації є досить актуальними для України і всієї планети.

 Книжкові сходинки «Плекаємо світле майбутнє планети»,яка представлена в читальному залі центральної районної бібліотеки,  допоможе формувати у молоді гуманне та дбайливе ставлення до природи.

  Спілкування з рідною землею приносить найбільшу насолоду і радість, викликає найпалкішу любов до рідного краю, до життя.

  

Випадкове зображення

img_3860.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку



Управління культури, національностей та релігій Миколаївської облдержадміністрації

Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com