Нерухома культурна спадщина Первомайщини

Деталі

Категорія: Актуально

Опубліковано Понеділок, 03 липня 2017, 09:09

Автор Super User

Хіти: 2146

 Свято – Катеринівська церква (с. Катеринка).

Свято – Катеринівська церква (с. Катеринка) є  пам'яткою архітектури національного значення в Первомайському районі. Вона розташована в історичному центрі села Катеринка. Фасади відрізняє висока майстерність композиційного рішення.

    Споруда датується кінцем XVIII — початком XIX ст. Ініціатор будівництва Свято-Катеринівської церкви залишився невідомий. Припускають, що це можуть бути поміщики Сабанєєви, які у той час володіли місцевими угіддями, або хтось з відставних військових, кому ці землі перейшли після підписання Ясського миру (1794 р.) Храм є досить-таки значною (як для села) спорудою.    Це кам'яна, одноголова, хрестова в плані церква, з трохи виступаючими бічними гілками і напівкруглою апсидою. Декор фасадів представлений пілястрами з розвиненими капітелями, головний вхід декорований потужним карнизом і півциркульними нішами. Приземисті попружні арки, що несуть світловий барабан з куполом великого прольоту, - головна особливість інтер'єру.          В цілому пам'ятник представляє традиційну для Причорномор’я архітектуру в стилі класицизм, яка набула широкого поширення після звільнення цих земель від турецького владицтва.

     Історія.  Назва села «Катеринка» пов’язана з іменем поміщиці, яка швидко розчарувалася в новому придбаному помісті і незабаром залишила його в такому ж « дикому стані», як і придбала. Новим господарем Пустища Безіменного став чернігівський поміщик полковник Михайло Штриков, який переправив з села Дроздовиці Городянського повіту Чернігівської губернії сорок  дві сім’ї кріпаків. Нехитрі пожитки переселенців було завантажено на волові запряжки. Більше двох місяців були вони в дорозі. Дехто так і не дістався до призначеного місця. А ті, що добралися, були поселені під горою в районі нині діючої церкви. Почали облаштовуватися. Насамперед звели невеличку, сплетену з лози та обмащену глиною церкву. Адже без церкви та священника православному люду життя не уявлялося. Потрібно ж хрестити новонароджених, вінчати молодих, ховати померлих, відправляти великі чи малі свята, виконувати немало інших обрядів.

    7 грудня 1794 року в день святої великомучениці Катерини церкву було осв’ячено. Цим актом було офіційно покладено початок селу, яке нарекли Катериною. Оскільки поселення було невеличким, його лагідно називали Катеринкою. Ця назва й прижилася.

                                  Використана література:

     Войтенко В.  Церква села Катеринка / В. Войтенко // На три держави півень тут співав / В.Войтенко.- Тернопіль, 2007.- С. 46;

     Губская Т.Н. Свято – Екатерининская церковь / Т. Губская // Соль земли. Священнослужители и храмы  Николаевщины / Т.Губская.- Николаев: Издательство Ирины Гудим, 2013.- С. 212;

     Заковоротний Д.И. Церковь в честь Святой Екатерины / Д. Заворотний // Храми Прибужжя / Д. Заворотний .- Николаев, 2004.- С.70;

     Ковальчук М. С. Урочище « Катеринка» //  М. Ковальчук.-  Врадіївка.: в-во Коваленка Ф.Г., 2008.-  С.12;

    Ковальчук М. Два поверхи  Катеринки / М.Ковальчук // Прибузький вісник.-  2005.- 11 жовтня.- С.1-2;

     Релігійні організації на Миколаївщині: історія та участь. - Миколаїв: Видавництво МФ На УКМА.- 2001. – С.238.